Вибір кадрів на посади в Україні викликає здивування. Я не є експертом в галузі енергетики, оборони, але в системі охорони здоров'я працюю вже 15 років.

Так от призначення Квіташвілі на посаду міністра охорони здоров’я України нічим, крім обурення описати не можливо.

Мається на увазі кілька важливих компонентів:

  1. Які вимоги ставилися до міністра?
  2. Що мав зробити міністр?
  3. Хто шукав міністра?
  4. Яким чином проходив цей конкурс?

Отже, якщо Квіташвілі був вибраний, то якими параметрам він відповідав?

Він мав досвід проведення реформи охорони здоров’я? Він її ефективно провів?

Чи, можливо, вимоги до нього були інші?

 

Що мав зробити міністр

 

Якщо не помиляюся, Квіташвілі став міністром охорони здоров’я України 2 грудня 2014 року. Він позиціонує себе, як кризовий менеджер. Отже, як кризовий менеджер за 1,5 роки він мав би:

  • Вказати на недоліки
  • Створити нову команду з технічних професіоналів
  • Зробити стратегію
  • Приступити до її реалізації

 

Що ж зроблено?

 

Чи були вказані системні недоліки в структурі організації охорони здоров’я України?

Лише частково в стратегії реформування охорони здоровя. Кардинальні компоненти, які не дають розвиватися українській медичній галузі, не були відображені в стратегії.

Чи можна назвати професійною команду Квіташвілі?

Візьмемо, наприклад Олександра Павленко. Тобто, людина, яка ніколи не керувала медичним закладом, не працювала в медичній галузі стала заступником міністра охорони здоров’я. Цього для мене досить.

 

Приступити до реалізації стратегії

 

Під цим розуміється, що керівник після узгодження приступає до виконання того, що написано. Під цим розуміється робота з депутатами, робота з дорадчими групами, узгодження документів.

Чи робиться це?

Уважно слідкую за активністю МОЗ. Новини типу старту місячника боротьби з туберкульозом зовсім не тягнуть на ознаки реформ.

Крім того, кризовий топ-менеджер, а міністр охорони здоров’я є зараз кризовим топ-менеджером не пасує перед труднощами, а намагається долати їх.

Що ж ми бачимо насправді?

Теперішній міністр охорони здоров’я перманентно подає у відставку. Якщо не помиляюся, це вже другий раз.

Чи може менеджер, який активно тягнеться до відставки, ефективно провести реформу. Навіть таку декларативну?

 

Що мав би зробити міністр насправді?

 

Все дуже просто і давно описано в підручниках по бізнесу:

  • Створюється кілька стратегій кількома різними групами, які зацікавлені в цьому
  • Ці стратегії публікуються у вільному доступі
  • Означаються строки та форми обговорення документів
  • Визначається базовий документ, відкритий для всіх
  • Створюються експертні групи з повноваженнями та строками роботи
  • Документ у вільному доступі для ознайомлення
  • Відкрита та прозора схема затвердження стратегії

Що це дасть:

  1. Зрозумілість кроків міністра та його команди
  2. Цілі та методи досягнення мети
  3. Необхідні документи, що будуть згенеровані для цього

 

З широко заплющеними очима

 

Тепер щодо дуже болючого для всіх питання – прозорості пошуку та підбору персоналу на керівні посади МОЗ.

У мене дуже просте і конкретне питання – хто проводив цей конкурс?

І ще кілька:

  • Які вимоги були до кандидатів?
  • Чому ніхто з широкого загалу не знав про ці вимоги?
  • Чому сама процедура не була прозора та зрозуміла?

Тому поки буде непрозора процедура пошуку спеціалістів та незрозумілі параметри вибору менеджерів, нами так і будуть командувати псевдопрофесіонали.

І байдуже, звідки вони: з Грузії, чи з Украни.

 

Керівник  проекту "Медична Інформаційна Система":

Микола Понич

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.