Скільки себе пам'ятаю, в Україні йде медична реформа.

Сам процес фазовий. Але з єдиним результатом – все залишається, як було.

Зараз у нас новий міністр. Ймовірно, нова команда.

Тому вирішив почитати документ з пафосною назвою «Національна стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015 – 2020 років». Далі називатимемо її просто Стратегія Реформ або СР.

Як кожен совіцький документ сформований совіцькими управлінцями, Стратегія реформ під зав'язку «нафарширована» термінами: поглибити, розширити, підняти, активізувати, потрібно, важливо, тощо. І все безособово. Бо стратегія є, а хто реалізовуватиме її для мене залишилося загадкою.

Питань до самої стратегії багато, але зупинимося лише на деяких з них.

Найбільше мене зацікавили три компоненти планових реформ:

  1. Фінансування охорони здоров'я
  2. Додаткова недержавна структура – Закупівельне Агентство
  3. Створення Генеральних планів лікувальних закладів

Тепер детальніше.

Фінансування охорони здоров'я

В стратегії стверджується, що фінансування охорони здоров'я буде з двох джерел: перше – це обов'язкове медичне страхування, друге – цільове фінансування з податків. При цьому в цій же стратегії ніяким чином не згадані страхові компанії. Таке враження, що їх не існує.

Тоді дуже дивним виглядає розміщення в стратегії двох програм обов'язкового медичного страхування. Тобто, крім створення додаткової структури «Закупівельного Агентства» планується зробити Державну страхову компанію?

За які кошти це буде зроблено? Чому ці функції не можуть виконувати діючі страхові компанії?

І чому МОЗ при описі коротко- середньо- та довгострокових цілей ніяким чином не згадало модифікацію «Закону України про страхування»?

Адже тільки ці зміни дадуть можливість запустити маховик обов'язкового медичного страхування.

 

Другий компонент – цільове державне фінансування

Цитую: «Джерелом більшої частини фінансування повинні залишитися надходження з загального оподаткування із поступовим зменшенням готівкових платежів пацієнтів».

Це жарт? То це є реформа? Тоді чим ситуація зараз відрізняється від тієї, що виникне після реформи?

Читаємо далі:

«1) Гарантований пакет послуг, що доступний кожному громадянину.

Цей принцип повинен бути застосований незалежно від статі, віку, сексуальної орієнтації, релігійних чи політичних переконань, сімейного або цивільного стану. Він по- винен бути застосований до всіх і кожного, та базуватися на повазі до прав людини. Водночас, держава повинна приділяти особливу увагу вразливим соціальним групам, оскільки показники здоров’я у них суттєво відстають від показників решти населення.»

Чим це відрізняється від ст. 49 Конституції України?

Резюме:

  • За послуги і далі буде платити держава, тобто ми (а було по іншому?)
  • Буде створена нова державна структура (Державна страхова компанія) за кошти держави (тобто за наші)
  • Йдемо далі.

Закупівельне Агентство

Цитую: «Корупція під час тендерів є надзвичайно болючим питанням, яке шкодить репутації системи охорони здоров’я та влади в цілому. На практиці, одним із найбільш відомих та швидких способів вирішення серйозних проблем, пов’язаних із корупцією при закупівлі більшості лікарських засобів, є аутсорсинг міжнародних організацій, що виконують такі завдання на замовлення уряду»

Тобто цими рядками розробники Стратегії Реформ повідомляють, що корупція – це ноу-хау України. В інших країнах та організаціях такого небезпечного явища не було і не існує. Викликає лише сміх…

Я правильно все зрозумів?

Тобто Держава (яка отримує наші податки і мала би надавати послуги) не здатна провести тендер і на абсолютно безкоштовних засадах передає функцію пошуку та вибору багатомільярдних контрактів сторонній організації? Організації, що існує за рахунок донорів і є абсолютно неприбутковою? Все вірно?

Ну тоді не варто бентежитися! Корупції точно не буде І виграють ті, що треба…

Правда, чи виграє хоча б один вітчизняний виробник ліків викликає сумніви. І дарма, що це високоефективні та високотехнологічні виробництва будуть зупинені.

Резюме:

  • Закупка ліків та обладнання і далі буде централізована
  • Держава відсторонилася від виконання своїх функцій згідно Закону, передавши повноваження на рішення щодо багатомільярдних контрактів на сторонню недержавну структуру
  • Новий формат роботи, якщо не вб'є, то важко «підкосить» вітчизняну фармацевтичну галузь України.

Генеральний план лікарень

Цитую: «Для планування та супроводу процесу оптимізації мережі пропонується створення Генерального плану лікарень який повинен складатися з субнаціональних планів. Такий план повинен документувати співвідношення наявних ресурсів і потреб, та включати пропозиції щодо оптимізації мережі на основі аналізу доступності допомоги і фінансової ефективності»

Перечитав ще раз. І виникає кілька питань:

  • МОЗ не знає, як працюють лікувальні заклади?
  • МОЗ не володіє інформацією про ефективність лікувальних закладів?
  • Яку функцію виконує Акредитація, яку проходять лікувальні заклади?
  • Звідки виділятимуться кошти для створення Генерального плану лікарень (вибачте, я вже знаю відповідь, так як оплачує цей атракціон небаченої щедрості Держава, тобто ми з вами).

При прочитанні документу з'являються нові деталі: «Після створення плану, уряд матиме додаткові аргументи, щоб вирішити, чи започатковувати радикальні кроки, чи використовувати методи еволюційного шляху розвитку, зважаючи на реакцію ключових зацікавлених сторін після закінчення розробки плану (див. нижче «Автономія постачальника» в розділі «Управління»)».

Тобто, МОЗ зараз принципово не знає, що робити з цими медичними установами. А от на основі акредитації Генерального плану прийме рішення, як поступити.

І зразу уявив, як потягнуться каравани Головних лікарів лікувальних закладів, навантажені подарунками документами, що заперечать закриття лікарні. І приймати рішення щодо цього буде…

Справді, а хто буде приймати рішення про закриття чи приватизацію цього закладу?

Вибачте, забув Чи, можливо, цього ще не знають? Чи, може, вже знають?

В Стратегії Реформ нічогісінько нема про можливу приватизацію лікувальних закладів та перехід на економічні рейки роботи лікарень та поліклінік.

Резюме:

  • МОЗ пропоную лікувальним закладам пройти ще одну акредитацію Генеральний план
  • На основі цього плану МОЗ та Уряд прийматимуть рішення щодо ефективності лікарні чи поліклініки
  • Самих параметрів Генерального плану нема, як і його концепції
  • Про приватизацію ні слова (а це вже дивно).

 

Отже, зважаючи на все вище перелічене напрошуються наступні висновки:

  1. Держава і далі збиратиме кошти на охорону здоров'я у вигляді податків
  2. Держава в особі МОЗ розглядає лише косметичну реформу охорони здоров'я, не торкаючись наріжних каменів: оплата праці лікаря та вільна економічна конкуренція надавачів медичних послуг
  3. Держава планує створити чи вже створила ще кілька структур, які виконуватимуть дублюючі функції приватних структур: Державна страхова компанія, Агентство з закупівлі
  4. Держава в особі МОЗ планує створити ще одну «непрозору» схему акредитації Генерального планування лікувальних закладів
  5. Держава в особі МОЗ не вказує можливості приватизації державних лікувальних закладів в найближчій перспективі.

 

Керівник  проекту "Медична Інформаційна Система":

Микола Понич

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.